Чистотіл звичайний (Chelidonium majus L.). Російська назва — чистотел большой; місцева — аксамент, бородавник, волосник, гладушник, глекопар, глистник, голова адамова, жихунець, жовтило, жовтомолочник, жовтосік, зелезим, зелемизеленя, земозелець, зілля ластів’яче, зілля печінкове, зуб собачий, зчисток, красномолочник, ластівка мурова, ластовиця, леліз, мелодорія, молоко ластівинне, парник, печеночник, розтропта, розтропша, розтокаш, ростопаск, ростопасть, ростопаш, ростохвасть, самозелень, селимонія, селидоня, скоропасть, сметанник, целідонія, чистець жовтий, чистик, ясколка.

Багаторічна трав’яниста рослина заввишки 30—80 см, з родини макових (Papaveraceae). Стебло гіллясте, розсіяно-волосисте. Листки розсічені, знизу сизуваті. Квітки золотисто-жовті, зібрані зонтиком. Плід — стручковидна коробочка. Цвіте все літо. Всі частини рослини отруйні.

Коли зірвати рослину, з неї витікає оранжово-молочний сік.

Росте бур’ян всюди, в затінених місцях, в гаях, біля огорож, хат, в садах.

Застосування. З лікувальною метою використовують надземну частину разом з корінням (Herba chelidonii cum radice). В жовто-оранжовому соку чистотіла міститься від 1 до 4% алкалоїдів — хелідонін, гемохелідонін, сангвінарін, хелеритрін, аллокриптонін, протопін, метоксихелідонін, берберін, оксихелідонін, спартеїн;

різні органічні кислоти — яблучна, лимонна, сліди ефірного масла та інші речовини. В насінні міститься до 32% олії. В листках знайдено вітамін С і провітамін А.

Сік чистотіла викликає тошноту, рвоту, понос, а при великій дозі — смерть.

Свіжий сік вбиває деякі хвороботворні грибки.

Трава чистотіла здавна використовується в медицині як засіб від бородавок, виразок, екземи, при туберкульозі та інших захворюваннях шкіри. Крім того, чистотіл входить до складу препарату для лікування печінки і жовчного міхура.

Професор А. Губерприц рекомендує настій трави (10 г на 200 г води) приймати по столовій ложці З рази на день іпри захворюванні печінки.

Збирання. Траву збирають протягом усього періоду цвітіння, зрізаючи її за 5—10 см від землі. Сушать на відкритому повітрі або в добре провітрюваних приміщеннях.

Чистотіл звичайний.

Джерело: Комендар В.І. Лікарські рослини Карпат. Карпати.Ужгород 1971