Печіночниця звичайна (Hepatica nobilis Gersault, syn. H.triloba Gilib., Anemone hepatica L.). Російська назва — печеночница обыкновенная.

Багаторічна трав’яниста рослина з прикореневими на довгих черешках серцевидними трилопатевими листками заввишки 5—15 см, з родини жовтцевих (Ranunculaceae). Квітконосні стебла поодинокі, виходять з пазух лусковидних листків кореневища, опушені, одноквіткові, з покривалом з трьох цілісних зелених листочків. Листочки оцвітини синювато-блакитні. Цвіте в квітні—травні.

Росте в широколистяних лісах. Рослина рідкісна, тому її природні зарості слід охороняти. Зарості печіночниці можна використати як насінники для дальшого розмноження в культурі — в садах, на грядках тощо.

Застосування. В медицині використовують листки печіночниці (Hepaticae folium), які містять камфору анемоноль, продукт розпаду якої анемонін є серцевою отрутою. Отже, рослина отруйна. В народній медицині відвар квітів вживають при жовтяниці (В. Г. Ніколаєва, 1954), відвар листків — при захворюваннях жовчного міхура, печінки (Rapoti, Romvari, 1969). В гомеопатії вживається при хронічних бронхітах (Норре, 1958).

Джерело: Комендар В.І. Лікарські рослини Карпат. Карпати.Ужгород 1971