Регіональний інформаційний центр "Карпати"
enruuk
 

Копитняк європейський (Asarum europaeum L.). Російська назва — копытень; місцева — варагуша, волосняк, карачник, копита кінські, кописник, копитан, копитель, копитень, копитень звичайний, копитень кінський, копитець, копити, копитин, копитиня, копитки, копитник, копитниця, копито кінське, копиток, копитці, копітник, копотник, копотняк, коптик, ладанка, підгорішник, підкопитник, підлистень, підолишник, підлесник, підлужник, подолешник лісний, попітник, скопитне, стародуб.

Багаторічна трав’яниста рослина, пухнаста, заввишки 5—10 см, з повзучим дуже пахучим кореневищем, з родини кірказонових (Aristolochiaceae). Листки нирковидні, відходять від кореневища.

Квітки поодинокі, вершкові, зовні буруваті, всередині брудно-темно-пурпурові.

Плід — коробочка. Цвіте з кінця березня до середини травня.

Зустрічається дуже рідко в тінистих листяних, рідше хвойних лісах.

Застосування.

З лікувальною метою використовують кореневище і корінь (Rhizoma et radix asari, Radix asari europaei), а також листки. Корінь містить в собі ефірне масло (головною складовою частиною якого є отруйна речовина азарон), алкалоїд азарин, дубильні речовини й органічні кислоти — лимонну та інші.

В літературі є дані про антибактеріальну дію копитняка (Ж.Ламбрєв, 1959).

Настій кореня копитняка (1 г на 200 г води) рекомендується як відхаркувальне по столовій ложці 3 рази на день. Настій листя в такій же пропорції п’ють при серцево-судинних захворюваннях по столовій ложці 3—4 рази на день. Згідно з даними Б.X.Ахметова (1962), настій листків копитняка належить до групи серцевих засобів, здатних вирівнювати порушений кровообіг, що виник на основі атеросклеротичного кардіосклерозу і при серцевій недостатності на грунті хронічних захворювань легенів.

В народній медицині копитняк вживають як сечогінне. Для цього кореневища рослини варять в козиному молоці або у воді. Чай з копитняка (3—5 г сухої рослини на склянку рідини) регулює менструації, послаблює кишечник, сприяє травленню; вживається при гастритах, хворобах печінки, жовтяниці.

Слід пам’ятати, що рослина отруйна. Вживати копитняк при вагітності протипоказано.

Збирання. Кореневища з корінням потрібно збирати ранньою весною, а кореневища — ранньою весною або у вересні. Листки збирають навесні і на початку літа (квітень—червень). Сушать у добре провітрюваних приміщеннях.

carpaty.net

Копитняк європейський.

Джерело: Комендар В.І. Лікарські рослини Карпат. Карпати.Ужгород 1971

Коментувати

Використання матеріалів сайта можливе лише при наявності активного посилання на  http://carpaty.net

Copyright © Регіональний Інформаційний Центр "Карпати" E-mail: carpaty.net@gmail.com