Хвилівник, кірказон звичайний (Aristolochia clematitis L.). Російська назва — кирказон ломоносовидный, к. обыкновенный; місцева — борідка, бородівка, зілля котове, зміївник, кирказок, киркез, кірказон, кукорник, ласт, меч-трава, м’яч-трава, пухлянка, пхіховник, пховник, ранник, рожальниця, рост, росторопша, смольник, смольняк, фелинник, филейник, филенщики, филинник звичайний, филильник, филійник, филовник, финовник, фіона, хвалинник, хвалильник, хвалінник, хвийолник, хвилійчник, хвиловник, хвойличник, щикавиця, щиковщик.

Багаторічна трав’яниста рослина з родини хвилівникових (Аrіstolochiaceae), заввишки до 30—50 (80) см, із своєрідним неприємним запахом. Кореневище повзуче, вкрите сильно розвиненою коровою тканиною. Стебло прямостояче, просте, рідше слабогалузисте, злегка звивисте, світло-зелене. Листки чергові, черешкові, яйцевидні або округлі, з серцевидною основою, цілокраї, матово-зелені, до 10 см завдовжки. Оцвітина проста, зигоморфна, віночковидна, світло-жовта, квітки сидять пучками, по 2—8, в пазухах листків на квітконіжках завдовжки 10—12 мм. Тичинки зрослися із стовпчиком в колонку. Плід — висяча м’ясиста зелена грушовидна або округла коробочка. Цвіте в травні—липні. Рослина отруйна.

Зустрічається в листяних, особливо дубових лісах, по річкових долинах, в заплавах річок, серед чагарників.

Застосування. В медицині застосовуються кореневища, які містять алкалоїди «аристолохин», аристолохієву кислоту, ефірну олію, глюкозид, сапонін, органічні кислоти і каротин. В народній медицині вживаються водні настої, відвари, настойки з листків і коріння для лікування виразок, ран і нашкірних висипок. Аристолохін мало токсичний, посилює серцеві скорочення, розширює периферичні кров’яні судини, збуджує дихання, діє сечогінно, знижує тонус і силу маткових скорочень, знижує кров’яний тиск (А. І. Шретер, 1962).

Збирання. Кореневища заготовляють восени або весною і сушать в добре провітрюваних приміщеннях.

Хвилівник, кірказон звичайний.

Джерело: Комендар В.І. Лікарські рослини Карпат. Карпати.Ужгород 1971