Вовчі ягоди, в. лико (Daphne mezereum L.). Російська назва — волчье лыко, волчеягодник; місцева — вовчаличка, вовчатник, вовче личко, вовчинець, вовчинець звичайний, вовчиця, вовчник, дубочок, лупірник, лупірь, перець вовчий, перець дикий, нуд попова, ягідник, ягоди вовчі, ягоди вовчі червоні.

Кущ заввишки 50—150 см, з родини тимелейових (Thymelaeaceae). Листки цілісні. Квітки рожеві, пахучі, сидять двома—трьома пучками по боках гілок в пазухах маленьких яйцевидних покрівних лусок. Плід — овальна червона кістянка.

Цвіте в квітні — першій половині червня, до появи листків.

Застосування. Усі частини рослини, особливо кора й плоди, містять дуже отруйну речовину — дафнін, яка навіть у малих дозах може спричинити тяжке отруєння як у людей, так і в тварин. В корі міститься жовто-зелена отруйна смолиста речовина мезерин, що дуже подразнює шкіру. В народній медицині застосовується проти ревматизму.

Вовчі ягоди, вовче лико.

Джерело: Комендар В.І. Лікарські рослини Карпат. Карпати.Ужгород 1971