Мені не випало зустрітися з відомим хірургом Закарпаття Йосипом Уйлокі. Але в Тур’я-Реметі про нього згадують з такою повагою, наче він здатний на дива. А насправді так і є, бо упродовж багатьох літ він зумів зцілити, навернути до життя багатьох людей, лік яким вже й втратив.

Кандидат філологічних наук Іван Фекета заповнив “білі плями” про земляка:

— Його батько був власником крамниці у селі. Угорці за національністю, батьки виховували сина Йосипа поважати мову корінного населення, звичаї й обряди. По закінченню Ужгородської гімназії, він навчається на медичному факультеті Будапештського університету. А тут війна… Після визволення краю Йосип Уйлокі, маючи навики лікаря, спомагає людям в наданні профілактичної допомоги. Надалі Львівський медичний інститут дає йому фах хірурга. Молодії літа промайнули в обласній клінічній лікарні. Випало щастя працювати під керівництвом прославленого хірурга О.Фединця, який підтримав хист молодого хірурга і був добрим порадником у важкі хвилини, коли на на операційному столі вирішувалася доля людини.

З особливою теплотою зустрічав він земляків з Тур’я-Ремети: розпитував про родини, про їх долю, цікавився селом, його розвитком. Успадкував від батька культуру спілкування, Він ніколи не прагнув високих керівних постів, бо основною метою життя Йосипа Уйлокі була лікувальна робота. І на заслуженому відпочинку він не пориває зв’язок з обласною лікарнею. А йому тут завжди раді: здобувають майстерності його вихованці, зростають можливості діагностики.

Джерело:  Кул Юлій Тур’я-Ремета. Історико-краєзнавчий нарис. Ужгород, 2001

← Попередня стаття    Наступна стаття →