У вік комп’ютерних технологій, коли епістолярний стиль звівся до нуля, потрібно не забувати про величезну користь листів та щоденникових записів.

Приватні листи, ділові або дружні, є однією з форм спілкування, яка передбачає неофіціальність та невимушеність. У них міститься ділова або суто особиста інформація, прохання, пропозиції, побажання, привітання рідним та знайомим. Експресивно-емоційний характер використовуваної лексики та різні синтаксичні конструкції, притаманні живій бесіді, збагачують як письмову, так і усну мову.

Листи, як і щоденники, спочатку припускають повну відвертість, щирість думок та почуттів, тих хто пише.

Ведення щоденника доступно кожній грамотній людині. Щоденні записи, нехай невеликі, у кілька рядків, вчать увазі до себе й до інших, розвивають навички самоаналізу, виховують щирість, спостережливість, вміння контролювати себе, виробляють дисциплінованість, смак до слова, точного судження. Перечитування минулих записів може допомогти автору побачити себе як би з боку, засоромитися через поспішне засудження або нерозумне захоплення, здивуватися передбаченню, порадіти проникливості або засмутитися короткозорості у відносинах з людьми. Звичка до ведення щоденника здатна виручити людину у важкі хвилини життя, коли вона залишається сам на сам перед обличчям горя або нерозв’язного конфлікту, втрати або вибору. Щоденник – свідчення часу. Недарма історики, архівісти, письменники, кінематографісти вважають щоденники простих людей дорогоцінними знахідками.

Як і багато інших літературних форм (листи, мемуари ), щоденник перейшов у літературу з реального життя.

Tags: щоденник