Регіональний інформаційний центр "Карпати"
enruuk
 

Розповідь про колекції ботанічного саду була б неповною, якщо не згадати друге його відділення, яке знаходиться довкола центрального учбового корпусу університету.

У сквері, який прикрашає фасад палацу, збудованого за проектом видатного архітектора Й. Главки, немає високих дерев, щоб вони не затінювали строгого малюнку будівель. Посадки в сквері вдало підкреслюють перспективу палацу, усі його архітектурні пропорції й колорит. Широка алея, обсаджена обабіч підстриженими кулястими робініями, веде до входу в центральний корпус палацу. Від неї відходять вузькі стежки, які разом з підстриженим бордюром із самшиту створюють декоративний симетричний малюнок. На фоні зелених газонів розміщено солітери з шпилькових повільноростучих дерев: тиса ягідного і туї складчастої. До речі, серед цих тисів є жіночі особини, які щоосені вкриваються червоними «ягодами».

Основна частина парку розташована за комплексом споруд палацу. Парк будувався одночасно з палацом, отже він за віком старший від ботанічного саду. Оточений він щільним кам’яним парканом триметрової висоти. Площа парку близько 5 гектарів. Архітектурне планування насаджень дуже своєрідне (рис. 2). Тут порівняно мало інтродукованих видів дерев і кущів, близько 85. Більша частина парку виконана в ландшафтному стилі. Поруч з екзотичними видами інтродуцентів використані місцеві рослини: клени, липи, дуби, граби. Вони не тільки доповнюють посадки в центрі парку, але й створюють суцільну захисну смугу навколо нього. Ця смуга повинна була забезпечити повну ізоляцію парку, створити відчуття абсолютного спокою.

Філіал ботанічного саду Чернівецького державного університету з сквером перед центральним учбовим корпусом (схема).

Вхід до парку наче завершує регулярну частину ансамблю, його сквер і будови. В центрі знаходиться пам’ятник Йозефу Главці, споруджений в 1937 році місцевим скульптором Северином. Обабіч пам’ятника росте стара ялина — ровесниця парку. Біля неї два басейни з фонтанами.

За цією фасадною частиною починається сам парк. Алея підводить відвідувача до невеликого, але мальовничого басейну, на березі якого ростуть плакучі верби, магнолія Суланжа, тсуга канадська й катальпи. Це одне з найбільш мальовничих місць у парку, його центр. Звідси у різних напрямках розходяться алеї, оформлені в ландшафтному стилі: асиметричні посадки дерев, відкриті галявини, затишні боскети.

У парку збереглись елементи декоративного оформлення: штучні гірки, садові лави, великий кам’яний грот, скульптури. На жаль, вони запущені і потребують ремонту. Серед цінних інтродукованих рослин зростають тюльпанне дерево, сосни Веймутова, кипарисовики горіхоплідні, бундук канадський та інші. Серед численних паркових форм особливо виділяються пурпурнолисті форми бука. Темно-червона крона цих вікових дерев проглядається практично з усіх куточків парку. Біля двох з них завжди зупиняються екскурсоводи. Обидва буки зрослися між собою гілками, щоб ніколи не розлучатися. Так стоять вони досі, непорушні та вірні навіки.

Серед інших диковинок парку вам покажуть «триногу» яблуню. Крону дерева було нащеплено одразу на дві сусідні прищепи, які й утворили разом з підщепою таке ботанічне диво.

Парк університету справедливо вважають найбільш досконалим архітектурним ландшафтом серед інших парків міста. Затишні й мальовничі куточки цього парку вражають кожного, хто вперше потрапляє до нього. Тому не дивно, що чернівчани охоче відвідують парк університету, милуючись його красою у будь-яку пору року. Але, мабуть, найбільш привабливо тут навесні, коли на алеях розквітають прекрасні магнолії.

Джерело: Терлецький В. К., Фодор С. С., Гладун Я. Д. Ботанічні скарбниці Карпат. – Ужгород:Карпати. – 1985. – 136 с.

Коментувати

Використання матеріалів сайта можливе лише при наявності активного посилання на  http://carpaty.net

Copyright © Регіональний Інформаційний Центр "Карпати" E-mail: carpaty.net@gmail.com