До змісту

На окремих хребтах Українських Карпат в межах лісового поясу поширені кам’янисті розсипи та сильнощебенисті слаборозвинені грунти. Нерідко вони трапляються і на крутих та обривистих схилах. Лісова рослинність представлена тут низькобонітетними, а на сильнокам’янистих схилах – розпорошеними деревостанами. Основними лісоутворюючими породами на кам’янистих розсипах є ялина, місцями сосна звичайна, кедр європейський і береза бородавчаста. Це первинні поселення лісової рослинності. Головне захисне значення цих лісорослинних угруповань зводиться до того, що вони завдяки сильним, добре розвиненим кореневим системам стабілізують кам’янисті розсипи. Тому на перший план виділяється їх грунтозакріплююча і ґрунтозахисна роль. Крім того, вони мають тут ще значення і як ґрунтотворний фактор, визначають загальний напрямок цього процесу. Водоохоронні та водорегулюючі властивості лісорослинних угруповань на кам’янистих розсипах відносно низькі, оскільки вони займають тут незначну площу на загальному фоні відкритих кам’янистих схилів.

Значно вищі захисні функції лісового покриву, який розвинувся на сильнощебенистих грунтах. Вміст дрібнозему по відношенню до скелету тут незначний, але розподілений більш-менш рівномірно, що забезпечує ріст і розвиток зімкнутих деревостанів. Такі деревостани мають перш за все ґрунтозахисне значення, особливо на крутих схилах, не менш важливі і їх водоохоронні та водорегулюючі функції. Хоч ґрунтовий покрив тут слабо розвинений, проте він здатний вбирати і утримувати певну кількість вологи, що забезпечує трансформування поверхневого стоку у внутрішній, глибинний.

Ця категорія лісів вимагає старанної охорони і вилучення з лісокористування.

Джерело: Чубатий О.В. Захисна роль карпатських лісів. Вид. “Карпати”, Ужгород, 1968