Регіональний інформаційний центр "Карпати"
enruuk
 

В. І. КОМЕНДАР, кандидат біологічних наук, зав. кафедрою морфології та систематики рослин Ужгородського держуніверситету

Джерело:  Карпатские заповедники. Ужгород: Карпаты, 1966

Стаття наявна тільки на російській мові

Це один з наймолодших центрів інтродукції рослин у Карпатах, закладений у 1946 році. Створення ботанічного саду в; Закарпатті — ще один з проявів піклування партії та уряду про науковий розвиток цього чарівного куточка радянської землі.

Детальніше »

Серед парків і скверів Ужгорода найбільш давнім є Парк культури і відпочинку ім. О. М. Горького (прим. парк “Під замком), який знаходиться поблизу Ужгородського замку, на правому березі ріки Ужа. Парк було засновано ще на початку XVII ст. з метою розведення диких звірів для королівських ловів. Для цього частину лісу на березі Ужа до самого села Доманинців було огороджено, розчищено від завалів, буреломів і приведено до стану парку. Таким чином, було створено типовий лісопарк, де феодал влаштовував полювання.

Детальніше »

В. І. КОМЕНДАР, кандидат біологічних наук, зав. кафедрою морфології та систематики рослин Ужгородського держуніверситету

Джерело:  Карпатские заповедники. Ужгород: Карпаты, 1966

Стаття наявна тільки на російській мові

С. М. Стойко, кандидат біологічних наук, доцент Інституту ботаніки АН УРСР

Джерело:  Карпатские заповедники. Ужгород: Карпаты, 1966

Стаття наявна тільки на російській мові

В. І. КОМЕНДАР, кандидат біологічних наук, зав. кафедрою морфології та систематики рослин Ужгородського держуніверситету

Джерело:  Карпатские заповедники. Ужгород: Карпаты, 1966

Стаття наявна тільки на російській мові

В. І. КОМЕНДАР, кандидат біологічних наук, зав. кафедрою морфології та систематики рослин Ужгородського держуніверситету

Джерело:  Карпатские заповедники. Ужгород: Карпаты, 1966

Стаття наявна тільки на російській мові

С. М. СТОЙКО, кандидат біологічних наук, доцент Інституту ботаніки АН УРСР

Джерело:  Карпатские заповедники. Ужгород: Карпаты, 1966

Стаття наявна тільки на російській мові

B.И. КОМЕНДАР, кандидат біологічних наук, зав. кафедрою морфології та систематики рослин,

C.С. ФОДОР, кандидат біологічних наук, доцент Ужгородського держуніверситету

Джерело:  Карпатские заповедники. Ужгород: Карпаты, 1966

Стаття наявна тільки на російській мові

С. М. СТОЙКО, кандидат біологічних наук, доцент Інституту ботаніки АН УРСР

Джерело:  Карпатские заповедники. Ужгород: Карпаты, 1966

Стаття наявна тільки на російській мові

С. С. ФОДОР, кандидат біологічних наук,  доцент Ужгородського держуніверситету

Джерело:  Карпатские заповедники. Ужгород: Карпаты, 1966

Стаття наявна тільки на російській мові

П. А. ТРИБУН,  зав. відділом захисту лісу Карпатського філіалу Українського научно-дослідницького інституту лісового господарства та агролісомеліорації

Джерело:  Карпатские заповедники. Ужгород: Карпаты, 1966

Стаття наявна тільки на російській мові

C. С. ФОДОР, кандидат біологічних наук, доцент Ужгородського держуніверситету

Джерело:  Карпатские заповедники. Ужгород: Карпаты, 1966

Стаття наявна тільки на російській мові

B. І. КОМЕНДАР, кандидат біологічних наук, зав. кафедрою морфології та систематики рослин Ужгородського держуніверситету

C. С. ФОДОР, кандидат біологічних наук, доцент Ужгородського держуніверситету

Джерело:  Карпатские заповедники. Ужгород: Карпаты, 1966

Стаття наявна тільки на російській мові

І. М. ЧЕРНЕКІ, кандидат біологічних наук Ужгородського держуніверситету

Джерело:  Карпатские заповедники. Ужгород: Карпаты, 1966

Стаття наявна тільки на російській мові

B.І. КОМЕНДАР, кандидат біологічних наук, зав. кафедрою морфології та систематики рослин Ужгородського держуніверситету

Джерело:  Карпатские заповедники. Ужгород: Карпаты, 1966

Стаття наявна тільки на російській мові

І. В. АРТЕМЧУК, кандидат біологічних наук, зав. кафедрою ботаніки Чернівецького держуниверситету

Джерело:  Карпатские заповедники. Ужгород: Карпаты, 1966

Стаття наявна тільки на російській мові

У 2010 році проводилося чергове базове лісовпорядкування в усіх державних підприємствах Закарпатського обласного управління лісового і мисливського господарства, в тому числі в ДП „Великоберезнянське лісове господарство”, три лісництва якого входять до складу Ужанського національного природного парку без вилучення земель у лісгоспу (Волосянківське, Жорнавське і Костринське). У двох останніх лісництвах таксацію лісу і обстеження природних комплексів проводив автор цієї статті.
Детальніше »

Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області враховуючи пропозиції громадських організацій наукового спрямування та науковців краю готує до порядку денного сесії обласної ради питання про затвердження Переліку судинних рослин, що підлягають особливій охороні в Закарпатській області. Проект рішення передбачає вжиття відповідних заходів щодо активізації їх охорони та збереження, створення умов для їх відновлення.

Детальніше »

Неподалік від Ужгорода є живописне село Чертеж. Однією з найбільш відомих пам’яток цього села є старий дендропарк, закладений ще у 1848 році.

Детальніше »

Серед усіх парків Закарпаття цей дендрарій має виняткове наукове значення, бо на його території ведуться важливі дослідження інтродукованих рослин. Знаходиться вій поблизу села Коропця У горбистій місцевості, де раніше росли дубові та дубово-букові ліси. Площа дендрарію досить велика, близько 50 гектарів.

Детальніше »

Серед парків цього мальовничого міста виділяється великий міський сквер, що знаходиться на лівому березі річки Латориці. Сквер було закладено у 1920—1930 роках на площі 2,5 гектара. До того на березі річки росли малоцінні зарості верб, серед яких знаходились окремі городи і господарські будівлі. Сквер розташований на високій терасі Латориці, звідки відкриваються чудові краєвиди околиць міста і мальовничих горбів, покритих садами й лісами.

Детальніше »

Неподалік від Мукачева, у мальовничому місці на березі Латориці, розкинувся Берегварський дендропарк. Його було закладено ще в першій половині XIX ст. в урочищі Берегвар. Тут був старий дубово-буковий праліс, серед якого граф Шенборн вирішив побудувати мисливський замок. Тоді і було вперше реконструйовано насадження навколо замку. Ліс розчистили, залишивши найбільш старі й характерні дерева. Від замку у різні частини парку проклали широкі алеї. При їх створенні враховувався вертикальний рельєф місцевості. Тому парк має вигляд типового англійського гірського парку, спорудженого у ландшафтному стилі. Серпантин алей поділив територію на своєрідні терасовані ділянки, на яких розміщені насадження й окремі групи дерев.

Детальніше »

У підніжжя Чорної гори розкинулося місто Виноградів. Усе воно, наче сад. Навіть будинки в ньому ледь проглядають з-під зеленої піни насаджень. Але серед них найбагатшим є міський Парк ім. О. М. Горького. Він знаходиться в західній частині міста, займаючи там 5 гектарів.

Детальніше »

З цим парком пов’язана трагічна подія з історії селища Великий Березний. У першій половині XIX ст. від великої пожежі вигоріло майже все селище. У вогні зникли не лише будівлі й майно жителів, але й чимало людей, які не встигли врятуватись. Особливо постраждали старі й діти. Ще довго лежали згарища у центрі Великого Березного. Люди боялися селитися там. Тому і вирішили створити в центрі Великого Березного парк — пам’ятник на братській могилі односельчан.

Детальніше »

У гирлі приток Латориці, річок Піні та Дусині, знаходиться місто Свалява. В кінці XIX ст. було створено досить великий дендропарк, площа якого в ті часи становила 2,5 гектара.

Детальніше »

У місті Берегові є кілька невеликих парків і скверів, де зібрано чимало декоративних форм та інтродукованих видів рослин. Серед них виділяються два невеликих дендропарки, створених на базі колишнього саду. Цей сад, чи як його краще було б назвати тепер дендропарк, було закладено на початку XIX ст. Тоді він займав значну площу на північно-східній околиці міста. Дендропарк створювався, як і всі подібні парки того періоду, на базі природного лісу. Тут росли дубові ліси з домішкою інших широколистяних порід. Від них у наш час збереглися на території тільки кілька старих тополь чорних (осокорів), ясенів звичайних, липи широколисті та клени-явори. Таким чином, це був типовий лісопарк першої половини XIX ст.

Детальніше »

В селі Буштині Тячівського району у XIX ст. містилося центральне управління лісового господарства Марамороської котловини. Біля будинку управління, що знаходився біля гирла річки Тереблі, був заснований дендропарк на площі три гектари. Основна мета його створення полягала у спробі акліматизації інтродукованих видів дерев в умовах передгір’я Карпат. За оповіданнями старожилів тут було висаджено багато різноманітних інтродукованих і місцевих видів дерев. Однак місце для дендропарку було підібрано невдало: високий рівень ґрунтових вод, часті повені та скупчення холодного повітря в долині — привело до повного занепаду колекцій на цій території. Тепер уся площа колишнього дендропарку заросла тополями (білою та чорною), ясенами і вербами.

Детальніше »

У стародавньому гірському містечку Рахові найстарішим з парків є лісопарк «Буркут», закладений на західній околиці ще в середині XIX ст. («буркут» —це джерело з мінеральною водою).

Детальніше »

Рішення обласної ради від 26 травня 2011 року №222

Детальніше »

Чорна гора…

Вона виринає неподалік від закарпатського міста Виноградова, як жива згадка про вулканічну давнину.

Тільки до чого тут ковила, що в нашій уяві з дитинства зрослася зі степом?

Детальніше »

Дочка однієї з океанід Ірида, з’єднуючи небеса із землею, була посередницею між олімпійськими богами і людьми. Само собою, батько ботаніки Теофраст не міг не відшукати на землі квітку для такої богині. І вже шведський ботанік Карл Лінней на правах хрещеного батька ім’я Iris дав цілому роду рослин, який ми в побуті називаємо чи то півниками, чи то косариками, косачами.

Детальніше »

Так називають у народі горицвіт. Найширше відомий горицвіт весняний — цінна лікарська рослина, що спалахує у квітні — травні золотисто-жовтими барвами. Зустрічаються на Україні й інші види горицвітів, зокрема вогнистий, волзький, осінній. Нас цікавить горицвіт літній, який росте розсіяно на сухих трав’янистих місцях при дорогах, у посівах.

Детальніше »

Колиска всього живого — вода. Відірватись від цієї колиски неможливо з багатьох причин. І насамперед, як сказав відомий письменник-біолог І. І. Акимушкін, тому, що без води не було б на Землі кисню. Адже до того, як появились на нашій планеті рослини, в її атмосфері не було кисню… Вловлюючи за допомогою зеленого хлорофілу енергію сонячного проміння, рослини з вуглекислого газу і води виготовляють у своєму листі цукор-глюкозу. І при цьому в них залишається багато зайвого кисню, який вони випускають у повітря. А беруть його з води! Щороку рослини всього світу, щоб жити й рости, “випивають” 650 трильйонів тонн води. За 2 мільйони років вони цілком би висушили всі моря й океани, якщо б круговорот води в природі весь час не наповнював їх.

Детальніше »

Сюди потрібно приїжджати навесні. Можна в березні, коли долина задивляється у весну очима підсніжників, можна в квітні, коли гойдаються на легенькому вітрі ніжні дзвоники білоцвіту. Та найкраще у травні, коли далеко простелиться нашому погляду біла скатерть. То зацвітає нарцис вузьколистий — білим-білим, аж холодним цвітом.

Детальніше »

Ніжний, але підступний. Та про це потім.

Осінь уже вдягнула дерева й чагарники в золоті, парчеві шати Поодинокі рослини ще доцвітають, та пора їх розквіту вже явно минула. Але є в Карпатах рослина, яка, не зважаючи на тиранічний хист парчевої цариці, саме в цей пізній для природи час починає буйно квітувати. Це пізньоцвіт осінній. В народі його називають ще бриндушею осінньою, зимовником, морозцем, осінником, растом, шапраном диким, шафраном моровим і навіть безвременником — за те, що цвіте в такий незвичний для більшості рослин час.

Детальніше »

Таємниче звучить це слово, хоча й утворилося воно злиттям двох досить-таки прозових старогрецьких слів, перше з яких означає яєчко, а друге — вид, вигляд.

Орхідеї… І наша уява малює далекі тропіки, де яскравими барвами і дивовижними формами причаровують зір великі квітки орхідей. Серед квітникарів свого часу навіть виникла своєрідна орхідоманія — пристрасть до колекціонування рідкісних видів.

Детальніше »

Тож ходімо в ліс — у його глибокі нетрі, під просвітлене шатро, на зелені, помережані різнобарв’ям квітів галявини. Ходім у його весну, ранню весну, коли ще тільки вчувається її подих, і кожна рослина й рослинка, причаївшись, жде своєї пори, щоб вибухнути зеленою силою назустріч сонцю.

Детальніше »

Бо вони вже подаровані кожному з нас весняною природою. А зірвані, принесені до кімнати, недовго веселитимуть погляд, передчасно зів’януть без рідного лісу, а ліс без них запізніло покличе нас у весну.

Не даруймо крокусів, а зустрічаймо весну з ними в березневому чи квітневому лісі.

Детальніше »

Пригадаймо лишень Тараса Шевченка:

Встала й весна, чорну землю

Сонну розбудила,

Уквітчала її рястом,

Барвінком укрила.

Детальніше »

Біг собі собака, спіткнувся й ударився головою об землю. Розсердився і почав зі злості її кусати. Вкусив раз, вкусив удруге, а за третім разом залишив зуба в землі, далі — другого. Задумався тоді собака: землі хоч би що, він же й зовсім без зубів може зостатися. І перестав землю кусати. Коли прийшла весна і почала розсівати квіти по землі, бачить — два собачі ікла стирчать. Навіщо їм даремно пропадати, подумала весна, торкнулася до них чарівною паличкою-весняночкою — і проросли ікла квітами.

Детальніше »

Що полювати на рябчика на території нашої республіки заборонено, знає кожен мисливець. Проте в даному разі мова йде не про птаха з родини тетерукових, а про рослину з родини лілійних. Схожі вони лише тим, що обоє стають у Карпатах рідкісними. І обоє потребують охорони.

Детальніше »

Ці властивості притаманні белладонні лікарській. В Росії її називають красавкою белладонною. Слово “белладонна” в перекладі з італійської означає “гарна жінка”, що наштовхує на думку про незвичайну красу цієї рослини. Проте її видова назва пов’язана не з привабливістю, а з хитрощами жінок, які в усі часи хотіли бути красивими. Отож давно колись найвинахідливіші з них додумалися капати сік цієї рослини собі в очі, від чого зіниці розширювалися і очі набували незвичайного таємничого блиску.

Детальніше »

Її стиглі плоди — стручечки нагадують сріблястий серпик природного супутника нашої зеленої планети — місяця.

Детальніше »

Так, буквально лічені екземпляри арума плямистого залишилися в листяних лісах Закарпаття. Рослина з родини ароїдних, тобто з тієї самої, що населила тропіки і ліанами, і епіфітами, і деревами, а в нас відома лише трав’янистими видами. Про один із них — образки болотні — була вже мова. Щодо арума, відомого на Україні ще під назвою кліщинець, то він представлений чотирма видами, з яких у Карпатах, і то вкрай рідко, трапляється лише арум плямистий.

Детальніше »

Мова йде про печіночницю звичайну з родини жовтецевих. Видова назва її остаточно не усталилася: її називають то звичайною, то благородною.

Детальніше »

Відкаснути — це захистити кого-небудь від чогось неприємного, звідси й назва роду рослин, що наділені лікувальними властивостями, відкасник, тобто захисник. У Карпатах його називають ще дев’ятисилом за те, що він нібито таїть у собі аж дев’ять надзвичайних сил, котрі за своєю лікувальною чи магічною дією в дев’ять разів більші, ніж в інших рослин.

Детальніше »

Багатоніжки у нашій фауні — не рідкість. Є чимала родина багатоніжкових і в рослинному світі. Заслуговує уваги блехнум колосистий, що нині підлягає охороні у всіх європейських країнах і вже занесений до “Червоної книги Української РСР”.

Детальніше »

З насіння клокички перистої добувають олію, за смаком схожу на олію фісташки, тому подекуди в Росії її називають лісовою фісташкою. Можна б її ще назвати лісовою капустою: в Закавказзі її бутони разом з молодими пагінцями квасили, як капусту, одержуючи так звані джонджолі.

Детальніше »

Ми вже не раз переконувалися, що рослини часто-густо ведуть свій родовід від міфічних персонажів і самі стають легендарними. Чимало вчених-ботаніків теж заслужили, щоб пам’ять про них продовжували у віках зелені мешканці планети Земля. Такої високої честі удостоївся Карл Лінней — видатний шведський ботанік, якого називають хресним батьком багатьох рослин.

Детальніше »

Використання матеріалів сайта можливе лише при наявності активного посилання на  http://carpaty.net

Copyright © Регіональний Інформаційний Центр "Карпати" E-mail: carpaty.net@gmail.com