На лівому березі швидкоплинної Тиси лежить село Крива, його підпирає гора Чабрин, висока і стрімка. Здається, синяви неба досягає. На одній з її скель з північної сторони видовбано невеличку печеру, яку в народі називають печерою Марії-Терезії. Детальніше »
Стоїть за містом Хуст поблизу нафтобази гірка. Вона нагадує собою Замкову гору тільки в зменшеному обсязі. В народі називають її «Гуркою». Детальніше »
В урочищі «Діброва», що тягнеться від Замкової гори в бік села Бороняво стоїть зчорніла плита «Бовван». Про цю плиту з покоління в покоління передають хустяни легенду. Детальніше »
Історія цієї гори, що неподалік села Велятина, така: розгулювався в цих лісах Пинтя, з дерев’яної гармати розбив Хустський замок, стару кобилу пустив з повними бесагами золота, а сам із своїми хлопцями пішки подався до своєї коханої в Ясіня.
Я так далеко заходив на Схід,
що цілком забував про Захід!
Я настільки заглиблювався в країни Заходу,
що навіть забував назву Сходу.
Аль-Мас’уді
Карпати, і зокрема Чорногора, які розміщені у географічному центрі Європи, своєю чудовою природою, незліченними багатствами, історичними пам’ятками, своєрідними рисами в побуті й культурі населення, приваблюють і вчених-дослідників, і численних мандрівників-туристів.
К.А. Татаринов
Джерело: Украинские Карпаты. Природа / Голубец М.А., Гаврусевич А.Н., Загайкевич И.К. и др. -Киев : Наук.думка, 1988. – 208
К.А. Татаринов
Джерело: Украинские Карпаты. Природа / Голубец М.А., Гаврусевич А.Н., Загайкевич И.К. и др. -Киев : Наук.думка, 1988. – 208
А.Є. Луговой
Джерело: Украинские Карпаты. Природа / Голубец М.А., Гаврусевич А.Н., Загайкевич И.К. и др. -Киев : Наук.думка, 1988. – 208
Стаття наявна тільки на російській мові
А.Є. Луговой
Джерело: Украинские Карпаты. Природа / Голубец М.А., Гаврусевич А.Н., Загайкевич И.К. и др. -Киев : Наук.думка, 1988. – 208
К.А. Татаринов
Джерело: Украинские Карпаты. Природа / Голубец М.А., Гаврусевич А.Н., Загайкевич И.К. и др. -Киев : Наук.думка, 1988. – 208
Стаття наявна тільки на російській мові
К.А. Татаринов
Джерело: Украинские Карпаты. Природа / Голубец М.А., Гаврусевич А.Н., Загайкевич И.К. и др. -Киев : Наук.думка, 1988. – 208
Стаття наявна тільки на російській мові
К.А. Татаринов
Джерело: Украинские Карпаты. Природа / Голубец М.А., Гаврусевич А.Н., Загайкевич И.К. и др. -Киев : Наук.думка, 1988. – 208
В.И. Здун
Джерело: Украинские Карпаты. Природа / Голубец М.А., Гаврусевич А.Н., Загайкевич И.К. и др. -Киев : Наук.думка, 1988. – 208
И.К. Загайкевич
Джерело: Украинские Карпаты. Природа / Голубец М.А., Гаврусевич А.Н., Загайкевич И.К. и др. -Киев : Наук.думка, 1988. – 208
К.А. Малиновский
Джерело: Украинские Карпаты. Природа / Голубец М.А., Гаврусевич А.Н., Загайкевич И.К. и др. -Киев : Наук.думка, 1988. – 208
К.А. Малиновский
Джерело: Украинские Карпаты. Природа / Голубец М.А., Гаврусевич А.Н., Загайкевич И.К. и др. -Киев : Наук.думка, 1988. – 208
З.А. Царик
Джерело: Украинские Карпаты. Природа / Голубец М.А., Гаврусевич А.Н., Загайкевич И.К. и др. -Киев : Наук.думка, 1988. – 208
Закарпатська область географічне розташована на крайньому заході України, займає площу 12,8 тис. км2. Тут проживає 1 млн. 257 тис. чоловік або в середньому близько 100 чоловік на 1 квадратний кілометр.
Ф. Д. Гамор, Я. О. Довганич, В. Ф. Покиньчереда, Д. Д. Сухарюк, И. И. Бундзяк, Ю. Ю. Беркела, М. І. Волощук, Б. Й. Годованець, М. В. Кабаль.
Закарпаття знаходиться в самому центрі Європи, тому тут протягом сотень років ведеться промислова експлуатація лісів. І як у Європі загалом, із середини 18 століття площі природних лісів тут скорочуються. У зв’язку з цим цілий ряд вчених – лісознавців розпочали активну роботу із вивчення та охорони залишків дикої природи. Уже в 1907 р. на південних мегасхилах гори Поп Іван Мармароський та у Стужиці створюються лісові резервати, а в 1912-1914 роках угорська лісова дирекція взяла під охорону невеликі Чорногірські ділянки пралісів на південно-захисних схилах Говерли.
Ф. Д. Гамор, Я. О. Довганич, В. Ф. Покиньчереда, Д. Д. Сухарюк, И. И. Бундзяк, Ю. Ю. Беркела, М. І. Волощук, Б. Й. Годованець, М. В. Кабаль.
Відомий європейський еколог Маріо Броджі у статті „Чим для нас є праліси Закарпаття”, опублікованій 20.09.1999 р. у популярній швейцарській газеті „Моє Цюрхер цайтунг”, наголосив, що „для Федерального науково-дослідного інституту лісових, снігових та ландшафтних досліджень (WSL) праліси та культурні ландшафти біосферного резервату на Закарпатті (Україна) є ідеальною базою для порівняння з актуальними в Швейцарії темами ведення лісового господарства та охорони природи і ландшафтів”. Але це лише один з аспектів практичної цінності пралісів. З наукової точки зору праліси є найбільш важливими для встановлення історії розвитку рослинного покриву у післяльодовиковий період, їх вивчення є необхідною передумовою для ведення лісового господарства на природних засадах, оскільки тільки вони можуть служити еталоном для формування біологічно стійких і високопродуктивних лісових угруповань. Екологічні процеси, що вибуваються тут, можуть, по суті, служити віртуальною моделлю для сталого лісокористування.
Ф. Д. Гамор, Я. О. Довганич, В. Ф. Покиньчереда, Д. Д. Сухарюк, И. И. Бундзяк, Ю. Ю. Беркела, М. І. Волощук, Б. Й. Годованець, М. В. Кабаль.
Загальний підсумок досліджень показаний в таблиці 1, з якої видно, що далеко не всі площі стиглих і перестійних насаджень відповідали критеріям пралісів. Це стосується і Карпатського біосферного заповідника, до складу якого у свій час були включені ліси, де раніше проводилися господарські заходи. З таблиці видно також велику фрагментованість пралісів, які збереглися до наших днів. У трьох адміністративних районах Закарпаття загалом налічується 123 кластери пралісів, які включають 374 полігони з різними типами деревостанів. У кожному полігоні закладено постійну пробну площу, для кожної з яких складено детальний опис.
Ф. Д. Гамор, Я. О. Довганич, В. Ф. Покиньчереда, Д. Д. Сухарюк, И. И. Бундзяк, Ю. Ю. Беркела, М. І. Волощук, Б. Й. Годованець, М. В. Кабаль.
Ф. Д. Гамор, Я. О. Довганич, В. Ф. Покиньчереда, Д. Д. Сухарюк, И. И. Бундзяк, Ю. Ю. Беркела, М. І. Волощук, Б. Й. Годованець, М. В. Кабаль.
Ф. Д. Гамор, Я. О. Довганич, В. Ф. Покиньчереда, Д. Д. Сухарюк, И. И. Бундзяк, Ю. Ю. Беркела, М. І. Волощук, Б. Й. Годованець, М. В. Кабаль.
Ф. Д. Гамор, Я. О. Довганич, В. Ф. Покиньчереда, Д. Д. Сухарюк, И. И. Бундзяк, Ю. Ю. Беркела, М. І. Волощук, Б. Й. Годованець, М. В. Кабаль.
Ф. Д. Гамор, Я. О. Довганич, В. Ф. Покиньчереда, Д. Д. Сухарюк, И. И. Бундзяк, Ю. Ю. Беркела, М. І. Волощук, Б. Й. Годованець, М. В. Кабаль.
Ф. Д. Гамор, Я. О. Довганич, В. Ф. Покиньчереда, Д. Д. Сухарюк, И. И. Бундзяк, Ю. Ю. Беркела, М. І. Волощук, Б. Й. Годованець, М. В. Кабаль.
Ф. Д. Гамор, Я. О. Довганич, В. Ф. Покиньчереда, Д. Д. Сухарюк, И. И. Бундзяк, Ю. Ю. Беркела, М. І. Волощук, Б. Й. Годованець, М. В. Кабаль.
Аналіз польових робіт та оцінка літературних джерел (Флора та рослинність Карпатського заповідника, 1982; Біорізноманіття Карпатського біосферного заповідника, 1997 та ін.) показує важливу роль пралісів у збереженні біологічного різноманіття. Тут зустрічається понад тисячу видів судинних рослин, близько 450 видів мохів та понад 430 видів лишайників. Праліси є справжнім раєм для грибів (понад 700 видів). Тут поширені практично всі дереворуй-нівні гриби, які зустрічаються на Європейському континенті.
Ф. Д. Гамор, Я. О. Довганич, В. Ф. Покиньчереда, Д. Д. Сухарюк, И. И. Бундзяк, Ю. Ю. Беркела, М. І. Волощук, Б. Й. Годованець, М. В. Кабаль.
28 червня 2007 року Комітет у справах Світової спадщини ЮНЕСКО на 31 -й сесії у місті Крайстчерч (Нова Зеландія) ухвалив рішення про включення українсько-словацької номінації «Букові праліси Карпат» до переліку об’єктів Світової природної спадщини.
Ф. Д. Гамор, Я. О. Довганич, В. Ф. Покиньчереда, Д. Д. Сухарюк, И. И. Бундзяк, Ю. Ю. Беркела, М. І. Волощук, Б. Й. Годованець, М. В. Кабаль.
SWOT аналіз пралісів Закарпаття
C.C. Поп, В.Г. Дробнич та ін., Ужгородський національний університет, Держуправління ОНПС в Закарпатській області
Моніторинг довкілля (МД) є дієвим засобом реалізації природоохоронної політики, слугує виробленню науково-обгрунтованих управлінських рішень, створенню безпечних умов життєдіяльності людини, прогнозуванню і запобіганню екологічних криз. Адже достовірну інформацію про стан навколишнього середовища можна отримати лише на підставі багаторічного системного спостереження за змінами компонентів геосистем, які можуть бути спричинені як природною мінливістю систем, так і антропогенним впливом на них.
Александр Дрбал, Карел Радєй, Науково-дослідний геодезичний, топографічний і картографічний інститут, м. Здіби, Чеська Республіка
Градусні вимірювання минувшини мають визначне значення не лише тому, що вирішували питання форми і розмірів Землі, але й тому, що привели до розвитку геодезичної науки і практики у світі. Невід’ємною частиною цих вимірювань було вимірювання геодезичних базисів. Про вимірювання останніх у Західній Україні за часів Австро-Угорщини і Чехословаччини і йдеться у даній роботі, яка присвячена ювілеям видатних геодезистів патера Йозефа Лісґаніга (1719-l799) та д-ра Роберта Даублебского фон Штернека (1839-1910).
Комендар В.І., Крічфалушій В.В., Луговой О.Є., Ужгородський національний університет
Унікальна за своїм флористичним значенням Долина нарцисів розташована в околицях м. Хуст Закарпатської області в урочищі Кіреші, в західній частині Хустсько-Солотвинської котловини. З метою збереження природних заростей нарциса вузьколистого – рідкісного ботанічного об’єкта, занесеного до Червоної книги України, вона включена з 1979 р. до складу Карпатського державного заповідника (нині - Карпатський біосферний заповідник).
Комендар В.І., Крічфалушій В.В., Луговой О.Є., Ужгородський національний університет
Долина нарцисів цікава не тільки одним ботанічним об’єктом – нарцисом вузьколистим.
Комендар В.І., Крічфалушій В.В., Луговой О.Є., Ужгородський національний університет
За час коротких відвідин Долини нарцисів побачиш тільки дещицю різноманітної фауни, що населяє це заповідне урочище. Така особливість тварин: одні весь день ховаються в норах і активні вночі, інші, причаївшись у високій траві, дають про себе знати тільки криками, та й то лише рано-вранці або пізно ввечері.
Карпати… Зелені Карпати! Ви чарівні взимку, коли великі вершини вкриті іскристим снігом. Ваша невимовна краса і восени, коли між зеленню смерек виблискують золотом могутні буки і білокорі берізки. Але весною і літом ви, мабуть, найкращі. На фоні безмежної блакиті голубого неба стоять стрункі високі смереки. Рівні, величаві, тягнуться вгору, ближче до сонця, все далі у вись. Чарівна краса лісів, що вкрили стрімкі вершини гір, привертає увагу сотень туристів із різних кінців нашої країни із зарубіжжя.
Вечорниці
Грудень… Місяць довгих ночей. Не встигнеш впоратися по господарству, як темна нічка бере в обійми всенький світ. Що ж робити? Хіба ж можна проспати такий довгий час? І молодь збиралася на вечорниці то в одній, то в іншій хаті, а особливо в хатах, де жили дівчата. Так і зародилися вечорниці.
Справжньою перлиною Карпат є озеро Синевир, поетично назване Морським оком. Справді, воно нагадує око з висоти пташиного польоту. Посередині острівець, як зіниця ока, як зеленкуватий зрачок, а довге віття смерек і ялин – наче казкові вії.
В нашій милі й прекрасні Україні є багато визначних місць, пам’яток архітектури, природи… Одне з них славнозвісне озеро Синевир, яке ще влучно нарекли в народі “Морським оком”. Саме по собі воно унікальне. Адже знаходиться високо в горах, майже на 1000-метровій висоті над рівнем моря. З приводу виникнення цього витвору природи на Верховині побутують численні легенди.
… У давні часи ці гори належали багатому графові. Верховинці змушені були працювати на нього: випасати графських овець і корів, рубати ліс, косити траву.
У графа була красуня-донька Синь. Дівчину звали так тому, що в очах її, здавалося, була зібрана вся синява бездонного карпатського неба.
Жив у горах бідний чоловік із сином. Зібралися вони до Волового на торговицю: хотіли купити якусь корову на обійстя. Або як не корову, то бодай козу. Йшли та йшли лісами, дорога далека. Довелося їм заночувати в хащі. Знайшли якесь озерце і заночували на березі коло ватри.
Колись цей смерековий край був безлюдним. Віковічну тишу вряди-годи порушували хіба що відважні мисливці-звіролови, які не боялися заблудитися в непрохідних хащах, їх манили сюди лисячі, ведмежі, оленячі, козулині стежки, що врізнобіч в’юнилися поміж горами. Та ще літньої пори наважувались дістатися пахучих лісових галявин пастухи, що сокотили панську худобу і прагнули догодити хазяям і випестувати її на соковитих травах. Але й натяку на якесь там озеро ніхто ніколи не мав. Люди, звірі та свійські тварини гамували спрагу, п’ючи студену воду з кришталево чистих джерел, швидкоплинних потоків, котрі дзюркотіли поміж струнких красунь-ялинок та крислатих буків… Аби ж легше було доглядати за худобиною, скотарі , влаштовували тимчасові прихистки-колиби, щоби спрятатися в сльотаву днину, а для овець, корів “зарубували” кошари.
Жив собі один злий і багатий пан. Мав він багато слуг і великий будинок. Пан дуже любив спати, вже аж сміялися із нього жінка і дочка. Жінка була доброю і, коли він спав, відпускала свою дочку Синю погуляти з саду з пастухом, якого звали Виром. Дівчина дуже любила хлопця.
Колись у давні часи жив собі один багач. У нього була дуже вродлива донька, яку звали Синя, бо мала сині очі.
Українські Карпати це територія з унікальною природою, багатою як на ландшафтне, так і на біологічне різноманіття. В одному з мальовничих куточків цього регіону 5 січня 1989 року за постановою уряду було створено національний природний парк “Синевир”, площа якого займає 40400 га. Таким чином здійснилась мрія фахівців та ентузіастів-природолюбів, які постійно клопотали про створення НПП “Синевир”. Першочерговим завданням нацпарку є охорона й відтворення природних екосистем, а також науково-дослідна робота.
“Лінія Арпада” – військово-оборонна система німецької армії та її союзників (Угорщини) другої світової війни, укріплена потужними інженерними спорудами, створена вздовж старого державного кордону, який простягався через весь Карпатський хребет довжиною понад 300 км. з 30 вузлами ешелонованої оборони вглиб на 100 – 120 км.
М. А. Голубець
Джерело: Украинские Карпаты. Природа / Голубец М.А., Гаврусевич А.Н., Загайкевич И.К. и др. -Киев : Наук.думка, 1988. – 208
Стаття доступна тільки на російській мові.
Використання матеріалів сайта можливе лише при наявності активного посилання на http://carpaty.net
Copyright © Регіональний Інформаційний Центр "Карпати" E-mail: carpaty.net@gmail.com